|
| Ip: 81.23.24.112 Тема: Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Олександре Олександровичу! Ми, представники громадських об'єднань, творчих спілок України, мешканці Києва, звертаємось до Вас у справі, яка не може не хвилювати усіх, кому дороге місто Київ, його історія, унікальний ландшафт, історико-архітектурна спадщина, здебільшого зосереджена у його центральній частині, котра, на жаль, нині перетворюється на полігон руйнування історичного обличчя Києва, психічного та естетичного комфорту його мешканців. В результаті ряду т.з. 'реконструктивних', а радше деструктивних заходів, що інтенсивно здійснюються у центрі Києва з повним ігноруванням громадської і незалежної професійної думки, нинішнє підростаюче покоління киян, а також усі майбутні, не матимуть навіть уяви про те, що Київ міг не лише зберегти, а й примножити свої містобудівні, архітектурні і ландшафтні достоїнства, серед яких у всі часи домінувала гармонія рельєфу, ландшафту і забудови, ліризм і естетика щедро озеленених київських площ, вулиць, бульварів. Натомість агресивна і випадкова 'реконструкція' перетворює центр Києва у позбавлений зелені хаотичний набір розмаїтих копій, плагіату, колажів і епігонських 'новацій', які принижують самі поняття містобудування та архітектури, а заразом загальний культурний імідж української столиці. Черговою жертвою подібних перетворень, згідно з найновішими задумами, має стати окраса історичної вуличної мережі Києва - бульвар Т. Шевченка, над яким зависла загроза ліквідації історичної алеї з оспіваних пірамідальних тополь. Важко навіть уявити, щоб цю чудову з майже 150-річною історією алею, з якою пов'язані імена найвидатніших діячів української культури - Т. Шевченка, Л. Українки, М. Коцюбинського, М. Драгоманова, Б. Ханенка, М. Грушевського та ін., - цей справжній храм духовності Києва, на знищенні якого, як на 'символі націоналізму', свого часу наполягав один із сталінських посіпак Л. Каганович - в нинішній незалежній українській державі буде віддано під ніж бездумної реконструкції начебто для вирішення транспортних проблем, які, до того ж, ціною цієї жертви аж ніяк не вирішуються! Те, що усі поспішно реалізовані 'реконструктивні заходи' у центрі Києва, і, особливо, на Хрещатику, засвідчують невміння чи небажання справді професійно розв'язати транспортну проблему в історичному ядрі - очевидне. Бо те, що тільки саме 'притягування' до історичного ядра потужної (вже й у підземний простір) торгівлі, забудова ареалу Хрещатика новими офісами, готелями, адміністративними будинками призводить до щораз-то більшого перенасичення його транспортом, - це зрозуміло навіть для людей, не знайомих з 'азами' містобудування. Поза сумнівом, при тверезому глузді, високому професіоналізмі, належному абстрагуванні від шалених комерційних зисків таємничих 'інвесторів' і, що найважливіше, належній пошані до естетичних і культурних вартостей історичного міста, згідно з усіма міжнародними Хартіями і Конвенціями, підписаними Україною, ще не пізно знайти належне розв'язання містобудівних проблем, і в першу чергу транспортної, у центрі Києва, не знищуючи 800-метрову тополину окрасу міста і не завдаючи йому чергової непоправної історико-естетичної втрати. Крім того, це також питання і екології міста. Екологічні права людини, це не тільки право на чисте повітря, воду, їжу, на безпечні умови проживання, а й право громадянина на участь у прийнятті рішень з питань щодо навколишнього природного середовища. Сьогодні всі питання, які стосуються навколишнього середовища, а особливо ті, що зачіпають інтереси великої маси мешканців міста, обов'язково повинні розглядатися з участю громадськості. Участь громадськості у прийнятті рішень передбачається Конституцією України, Законами України а також міжнародними конвенціями, зокрема, Орхусською Конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Звертаємось до Вас, шановний Олександре Олександровичу, для вжиття заходів, щоб цей замір новітнього вандалізму не був зреалізований. Ігнорування владою права громадян на участь у прийнятті рішення є порушення головних принципів демократичної держави і посадові особи та представники органів влади, які йдуть на порушення чинних законів України та міжнародних правових угод повинні пам'ятати про те, що саме вони будуть відповідати перед законом і міською громадою. Якщо наше звернення щодо збереження історичного бульвару Т. Шевченка із тополиною алеєю не буде задоволене, і все ж буде прийняте рішення про руйнування бульвару, залишаємо за собою право звернутися до суду та вдатись до актів громадської непокори для захисту духовності і культури Києва. Відповідь на це звернення просимо надіслати Голові оргкомітету із справи захисту історії та естетики Києва - професору Ларисі Павлівні Скорик за адресою: Київ-53, Вознесенський узвіз, (колишня вул. Смірнова-Ласточкіна) 20, Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури. |
6 січня 2009
|
| Закрити |
